Люблю подорожі, люблю мандри, але, на превеликий жаль, поподорожувати часу і можливостей не так вже й багато... От хіба що на ті вихідні їздила до Львову, із університетом, не сама. У поїздках із компанією, звичайно, багато своїх плюсів, але все-таки мені здається, що Львів - то є таке місто, куди треба їхати з коханою людиною. То таке місто, що насичене духом історії, повітря пронизане романтизмом та жагою до пригод. Місто, яке нікого не залишить байдужим.
Будучи у Львові, час ніби зупиняється. Ти не відчуваєш, на відміну від Києва, що люди взагалі кудись можуть поспішати. Особлива і дуже характерна риса справжніх львів"ян - вони ніколи нікуди не поспішають. Кажуть, що якшо назначаєш побачення лвів"янкі - можеш сміло запізнюватись на хвилин 20 і все одно прийдеш раніше за неї. Навіть кажуть, що на роботу тут можна запізнюватись, навряд чи будуть сварити.
Площа Ринок і взагалі центр міста вражають своєю красою, кілкістю різноманітних магазинів та кафе, а також і кількістю людей. Чи то може тому, що я приїхала туди тількі на вихідні? Але людей справді було дуже багато. Вразила кількість туристів з Польщі. Ні, дійсно, у Львові часто, йдучи вулицею, можна почути польску мову. Насправді, воно дуже приємно, що в нашій Україні є місця, які приваблюють туристів з-за кордону.

Як часто кожен з нас, сидячи перед телевізором або ком"ютером, думає про те, що його життя проходить марно, що йдут роки, а він так і не зробив нічого визначного, так і не вніс ніякого, хоча б найменшого, сліду в історію? З такими думками  на нас находить пелена суму й відчаю... З плином часу ми втрачаємо нашу молодість, нашу енергію та красу, перетворюючись на старих та буркотливих стариганів, хоча за паспортом нам не більше 30 років. Питається, а чому сам так? Чому ми не можемо відчувати себе щасливми та задоволенними життям? на мою думку це стається саме тому, що ми проводимо наше життя, думаючи про проблеми та постійно ховаючись від них, замість того, аби підняти голову, озирнуьтись та зрозуміти, що життя дає нам купу можливостей, аби реалізувати себе та направити ту саму енергію, яку бурлить у нас, у правильне, позитивне русло. Наприклад, подорожі.